ўо ти хочеш, щоб ≤сус зробив тоб≥?

ўо ти хочеш, щоб ≤сус зробив тоб≥?

Ќав≥ть в наш≥ дн≥, не дивл¤чись на розвиток науки та медицини, к≥льк≥сть хворих людей невпинно зростаЇ. олись в “ернопол≥ була одна л≥карн¤ ≥ одна аптека, а сьогодн≥ вже б≥льш, ¤к дес¤ть л≥карень, ≥ вони переповнен≥; сотн≥ аптек, ¤к≥ продають тонни л≥к≥в, а люди продовжують хвор≥ти ≥ передчасно вмирати. ≤ нав≥ть т≥, хто вважають себе в≥руючими христи¤нами, витрачають немало грошей на л≥куванн¤. „ому таке в≥дбуваЇтьс¤? якщо христи¤ни не можуть отримати зц≥ленн¤ в≥д √оспода, то ¤к вони збираютьс¤ отримати в≥д Ќього воскрес≥нн¤?
Ўл¤х до прозр≥нн¤
ќдного разу ми з дружиною перебували в ћодов≥ в склад≥ невеликоњ м≥с≥онерскоњ групи. ћи проводили служ≥нн¤ зц≥ленн¤ в м≥сцевих вТ¤зниц¤х, ≥нтернатах, в м≥сцев≥й церкв≥, ¤ка приймала нас. ѕрот¤гом шести тижн≥в зц≥ленн¤ отримали понад сто двадц¤ть хворих, дес¤тки людей отримали спас≥нн¤, визнавши ’риста своњм √осподом.
«ц≥лилась ж≥нка, ¤ка двадц¤ть рок≥в страждала в≥д гострого болю в ступн¤х. ожен крок дл¤ нењ був таким, н≥би вона ставала на лезо ножа. ќтримавши зц≥ленн¤, вона почала танцювати, славл¤чи √оспода.
” вТ¤зниц≥ зц≥ливс¤ чолов≥к, ¤кий прот¤гом двадц¤ти пТ¤ти рок≥в був повн≥стю глухим на одне вухо. ¬ихователька з ≥нтернату почула вухом, ¤ке було глухим три роки через пошкодженн¤ барабанноњ перетинки.
«ц≥ливс¤ шестир≥чний хлопчих, ¤кий страждав в≥д хрон≥чних запор≥в через вади кишечника. Ћ≥кар≥ пропонували зробити йому операц≥ю, хоча це не давало гарантованого усп≥ху. ≥лька д≥тей в ≥нтернат≥ зц≥лились в≥д хрон≥чних серцевих хвороб.
„ас нашого перебуванн¤ в ћолдов≥ завершувавс¤, через тиждень ми мали повертатись додому. јле найц≥кав≥ш≥ пригоди чекали нас попереду. ƒв≥ м≥с≥онерки з м≥ста агул, що за 170 к≥лометр≥в в≥д ишинева запросили нашу групу провести там служ≥нн¤ зц≥ленн¤.
Ѕула середина листопада. оли ми вињхали з ишинева, почавс¤ сильний сн≥гопад. ƒорога проходила через гористу м≥сцев≥сть. ожен наступний п≥дйом ставав важчим за попередн≥й. —н≥гопад посилювавс¤, ≥ ми вже починали сумн≥ватись, що вдастьс¤ подолати перевал. ќстанн≥й п≥дйом був найважчим. Ќа зустр≥ч не було жодного автомоб≥л¤, на той момент вони вже вс≥ застр¤гли в сн≥гу, за нами теж н≥хто вже не њхав.
якщо би ми вињхали на к≥лька хвилин п≥зн≥ше, то змушен≥ були би повернути назад. ѕ≥сл¤ перевалу дорога п≥шла по р≥внин≥. ѓхати стало легше ≥ наш вод≥й, √еорг≥й, зб≥льшив швидк≥сть не звертаючи уваги на моњ попередженн¤. ƒорога була вкрита товстим шаром мокрого сн≥гу. ≥лька раз≥в ¤ просив √еорг≥¤ зменшити швидк≥сть, але в≥н не слухав мене. Ќеминуче це мало привести до поганих насл≥дк≥в.
Ќарешт≥ мен≥ на думку прийшли слова апостола ѕавла : УЅадьортес¤, бо н≥хто з вас житт¤ не втратить, лиш корабель пропаде."(ƒ≥њ 27) я заспокоњвс¤, зрозум≥вши, що з нами все буде гаразд, нав≥ть, ¤кщо автомоб≥ль злетить з дороги.
„ерез к≥лька хвилин перед черговим поворотом ¤ зрозум≥в, що на так≥й швидкост≥ його пройти не вдастьс¤, але вже було п≥зно попереджати вод≥¤. јвтомоб≥ль почало носити по вс≥й дороз≥ ≥, нарешт≥ знесло на узб≥чч¤. ѕроcунувшись боком метр≥в пТ¤тнадц¤ть по трав≥, автомоб≥ль зупинивс¤. ћи под¤кували √осподу ≥ продовжили подорож. “епер наш вод≥й був достатньо обережним.
оли ми прибули в агул, там падав дощ, тротуари були залит≥ водою, температура була нульовою. ¬ таких умовах ми ходили по вулиц¤х, роздаючи люд¤м запрошенн¤ та розклеюючи аф≥ш≥.
—луж≥нн¤ в≥дбувалось в м≥сцевому к≥нотеатр≥ в суботу та в нед≥лю. «а цей час зц≥лилось к≥лька дес¤тк≥в хворих, в когось в≥дновивс¤ слух, хтось перестав шкутильгати, в когось зникла б≥ль. «ц≥ливс¤ молодий чолов≥к, ¤кий довго страждав в≥д втрати координац≥њ. “епер в≥н м≥г в≥льно рухатись, збер≥гаючи р≥вновагу.
Ќайц≥кав≥шим було зц≥ленн¤ јнни. Ќа служ≥нн¤ вона прийшла в нед≥лю. ’тось з нашоњ групи моливс¤ за нењ ≥ вона отримала зц≥ленн¤ в≥д ¤коњсь хвороби внутр≥шн≥х орган≥в. ѕот≥м вона повернулась на своЇ м≥сце. я звернув увагу на нењ, тому, що вона була в дуже товстих окул¤рах. ћо¤ дружина п≥д≥йшла до нењ запитуючи, чи не хоче вона, щоб Ѕог зц≥лив њњ оч≥. јнна думала, що не можна отримати два зц≥ленн¤ в один день ≥ сказала, що прийде в понед≥лок. ћи по¤снили њй, що через годину ми повертаЇмось в ишин≥в. ¬она таки погодилась, щоб ¤ помоливс¤ за нењ ≥ також розпов≥ла свою ≥стор≥ю. «≥р в нењ був слабким ще в молод≥ роки, через це, одного разу вона пошкодила л≥ве око до поламаноњ антени рад≥оприймача ≥ це око повн≥стю осл≥пло. ј на правому оц≥ з часом утворилась катаракта. ¬ своњх товстих окул¤рах јнна не могла в≥др≥знити людину в≥д дерева з в≥дстан≥ трьох метр≥в.
¬ суботу вона йшла по вулиц≥ ≥, раптом ¤скравий пром≥нь св≥тла привернув њњ увагу, вона побачила на дерев≥ аф≥шу, на ¤ку падав цей пром≥нь. (ј в цей час в агул≥ була суц≥льна хмарн≥сть ≥ йшов дощ, сонц¤ не було видно вже к≥лька дн≥в.) јф≥ша була надто високо, јнна не могла прочитати текст. „ерез ¤кийсь час знову ¤скравий пром≥нь показав њй другу аф≥шу. Ќа цей раз вона змогла прочитати слова, надрукован≥ пТ¤тисантиметровими л≥терами :Фƒобра ЌовинаФ. јнна попросила ¤когось чолов≥ка прочитати њй решту тексту, але в≥н в≥дмовивс¤. јф≥ша викликала в јнни неаби¤кий ≥нтерес ≥ вона продовживши пошуки, таки знайшла третю аф≥шу, ¤ка була на р≥вн≥ њњ очей. « в≥дстан≥ к≥лькох сантиметр≥в вона прочитала весь текст. Ќайб≥льше њњ вразили слова: Усл≥п≥ бачать, крив≥ ход¤ть, глух≥ чуютьФ.
≤менем ≤суса ¤ наказав духов≥ сл≥поти залишити њњ, а очам в≥дновитись. ѕот≥м ми перев≥рили њњ з≥р. јнна в≥льно читала кожним оком текст кишенькового Ќового «ав≥ту. —в≥тло в зал≥ було дуже слабким, а л≥тери тексту дуже др≥бними. —лава Ѕогу! ≤сус зробив дл¤ јнни чудо! ћене завжди захоплюЇ те, ¤к √осподь творить чудеса. ¬ Ќього так≥ дивн≥ та прост≥ методи л≥куванн¤, вони не описан≥ в жодному медичному дов≥днику, але вони Ї в Ѕ≥бл≥њ!
ѕовертаючись додому, ¤ роздумував над тим, ¤к Ѕог ц≥нить кожну людину. ¬≥н в≥дправив нас за 700 к≥лометр≥в в≥д “ернопол¤, в ≥ншу крањну, пров≥в нас через засн≥жений перевал, щоб принести спас≥нн¤ та зц≥ленн¤ прост≥й б≥дн≥й ж≥нц≥. ≤сус Ц ƒобрий ѕастир. ¬≥н готовий долати будь-¤к≥ перешкоди, аби т≥льки знайти загублену овечку.

" ожен, хто просить - одержуЇ"

Ѕожий план

Ѕог Ї любов ≥ причиною створенн¤ людини була любов. Ѕог бажав сп≥лкуванн¤ з ≥стотами, под≥бними до —ебе. “овариство ангел≥в не було в≥дпов≥дним дл¤ цього. У≤ Ѕог на —в≥й образ людину створив, на образ Ѕожий њњ ¬≥н створив, ¤к чолов≥ка та ж≥нку створив њх. ≤ поблагословив њх Ѕог, ≥ сказав Ѕог до них: ѕлод≥тьс¤ й розмножуйтес¤, ≥ наповнюйте землю, оволод≥йте нею, ≥ пануйте над морськими рибами, ≥ над птаством небесним, ≥ над кожною ≥стотою, що рухаЇтьс¤ по земл≥!Ф (Ѕутт¤ 1:27-28)
—творивши людину, Ѕог пом≥стив њњ у найпрекрасн≥ше м≥сце на планет≥ «емл¤ Ц ≈демський сад. “ам було все необх≥дне дл¤ повноц≥нного та щасливого житт¤ Ц райського житт¤. Ѕожа вол¤ пол¤гаЇ в тому, щоб людина жила в найкращих умовах Ц там де немаЇ хвороб, голоду, ненавист≥, б≥дност≥, рабства, приниженн¤ людськоњ г≥дност≥. ≈демський сад був м≥сцем, де людина не мала жодноњ невир≥шеноњ потреби.
“ам було вдосталь њж≥, ¤ка росла на деревах прот¤гом ц≥лого року ≥ була готовою дл¤ вживанн¤, отже не було потреби в њњ приготуванн≥, консервац≥њ чи створенн≥ запас≥в.
“ам не було хвороб, отже не було потреби в л≥ках, аптеках та л≥карн¤х.
“ам не було смерт≥, отже не було потреби в гробах та кладовищах.
“ам не було в≥йни, отже не було потреби у виробництв≥ зброњ та орган≥зац≥њ арм≥њ.
“ам не було потреби носити од¤г, тому, що люди були од¤гнен≥ в славу Ѕожу, отже не потр≥бна була текстильна та швейна промисловост≥.
“ам не було злод≥њв, отже не потр≥бно було замк≥в та дверей, охоронних систем та пол≥ц≥њ.
≤ нав≥ть пожежник≥в там не потр≥бно було, ≥ державних структур, тому, що там було царство —амого Ѕога, ¬≥н управл¤в ус≥м, а …ого управл≥нн¤ Ї досконалим. Ѕог особисто забезпечував кожну потребу людини.
√осподь бажав, щоб люди, розмножуючись по земл≥, перетворювали њњ в райський сад.
Ѕог також забезпечив людину необх≥дними дл¤ цього трудовими ресурсами, давши люд¤м владу над ус≥ма живими ≥стотами. Ћюди не повинн≥ були важко працювати, дл¤ важкоњ прац≥ були створен≥ тварини.
Ћюдське т≥ло було створене досконалим ≥ мало необмежений, тобто в≥чний ресурс житт¤. “аке важко соб≥ у¤вити, дивл¤чись на те, до чого докотилось людство сьогодн≥. јле це факт записаний в Ѕ≥бл≥њ. ÷е був остаточний та досконалий план Ѕога, ¤кий не потребував доповнень чи зм≥н. —аме таким бачить √осподь наше житт¤ з Ќим ≥ м≥н¤ти н≥чого не буде. —аме в ≈демський сад ¬≥н хоче повернути нас знову.
ƒорога п≥знанн¤
¬ саду ≈дем кр≥м ≥нших дерев, було ще два дерева Ц дерево ∆итт¤ ≥ дерево п≥знанн¤ добра та зла. ™диною умовою проживанн¤ в раю було не споживати з дерева п≥знанн¤. Ќа мою думку це означаЇ не намагатись задовольнити своњ потреби шл¤хом наукових досл≥джень та експеримент≥в, визначаючи дл¤ себе, таким чином, що краще, а що г≥рше. ” вс≥х потребах людина могла звернутись безпосередньо до свого “ворц¤.
¬же майже ш≥сть тис¤ч рок≥в людство знаходитьс¤ на шл¤ху п≥знанн¤ добра та зла, пожинаючи еп≥дем≥њ, голод, катастрофи, в≥йни, розпусту, сир≥тствоЕ ÷¤ дорога веде до загибел≥, по н≥й неможливо прийти в ≈дем. «будувати рай без Ѕога неможливо!
јдам не послухав Ѕога ≥ вибрав самост≥йний шл¤х. ¬≥н н≥кого не вбив, н≥чого не вкравЕв≥н т≥льки не пов≥рив Ѕогу, що Ѕог маЇ на уваз≥ те, що говорить. Ќедов≥ра Ѕогу стала первородним гр≥хом, через ¤кий людина втратила все, що дав њй √осподь ≥ успадкувала прокл¤тт¤ та смерть. —к≥льки людей сьогодн≥ не дов≥р¤ють Ѕогу, ¤кий говорить до нас через Ѕ≥бл≥ю!
“ис¤ч≥ рок≥в люди намагались забути справжнього “ворц¤, стерти згадки про Ќього, вигадуючи соб≥ бог≥в, поклон¤ючись њм, та звертаючись до них за вир≥шенн¤м насущних потреб. јле Ѕог не забув нас. Ѕажаючи спасти —воЇ бунт≥вливе твор≥нн¤, ¬≥н послав на землю, переповнену злом та насильством, —вого —ина ≤суса, щоб в≥дкрити нам дорогу в ≈демський сад, де нас чекаЇ любл¤чий ќтець.
≤сус спасаЇ
—ин Ѕожий ≤сус залишив небо. ¬≥н од¤гнувс¤ в обмежене людське т≥ло, ставши под≥бним до нас у всьому, кр≥м гр≥ха. ¬≥н народивс¤ в хл≥в≥, серед худоби, ставши под≥бним до ¤гн¤ти, ¤ке приносили в жертву за гр≥х. ¬≥н був випробуваний в усьому, знав труднощ≥ земного житт¤, працював, заробл¤ючи на хл≥б власними руками. ћаючи найб≥льшу мудр≥сть , знанн¤ та можливост≥, ¬≥н м≥г стати найбагатшою людиною на земл≥. јдже це ¬≥н створив землю ≥ знав де саме знаход¤тьс¤ поклади золота чи нафти. ¬≥н м≥г перетворювати кам≥нн¤ на хл≥б ≥ добре заробити на цьому.
јле ¬≥н також знав, що найб≥льшим скарбом Ї люди, тому вклав —ебе в найц≥нн≥ше, ¬≥н вклав —ебе в людей!
Ћюдина Ї найдорожчим скарбом дл¤ Ѕога. ЌемаЇ н≥чого ц≥нн≥шого на наш≥й планет≥, н≥ж люди. Ѕог любить гр≥шник≥в, але ненавидить гр≥х. ¬≥н, ¤к мудрий ћайстер, знаЇ, ¤к очистити наш≥ душ≥ в≥д зла. “≥льки ¬≥н здатен це зробити.
≤сус з≥йшов з неба, щоб зТЇднати нас з небом.
≤сус зб≥дн≥в, щоб ми стали багатими.
≤сус витерп≥в стражданн¤, щоб ми не страждали.
≤сус помер, заплативши повну ц≥ну за вс≥ наш≥ гр≥хи, щоб не платили за них нашим житт¤м.
≤сус пон≥с вс≥ наш≥ хвороби на хрест, щоб ми не несли њх, в …ого ранах ми маЇмо зц≥ленн¤.
≤сус воскрес, перем≥гши смерть, щоб ми отримали воскрес≥нн¤ та в≥чне житт¤ з Ќим. —лава Ѕогу!
У«неважений, останн≥й м≥ж людьми, чолов≥к страждань, що зазнав недуги; людина, що перед нею обличч¤ закривають, зневажений, ≥ ми не ц≥нували його... “а в≥н наш≥ недуги вз¤в на себе, в≥н н≥с на соб≥ наш≥ бол≥. ћи гадали, що його покарано, що Ѕог його побив та принизив. ¬≥н же був поранений за гр≥хи наш≥, роздавлений за беззаконн¤ наш≥. ѕокаранн¤ наше було на ньому ≥ його ранами ми вил≥куван≥. ”с≥ ми блудили, немов т≥ овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, ≥ на Ќього √осподь поклав гр≥х ус≥х нас! Ф(≤сањ 53:3-6)
—мерть ≤суса ’риста принесла нам не т≥льки прощенн¤ наших гр≥х≥в, але й зц≥ленн¤ в≥д хвороб, ¤к насл≥дк≥в гр≥ха. «а три роки —вого земного служ≥нн¤ ≤сус зц≥лив тис¤ч≥ ≥ тис¤ч≥ людей. ÷е було пр¤мим виконанн¤м вол≥ Ѕога.
У≤ ходив ≤сус по вс≥й √ал≥лењ, по њхн≥х синагогах навчаючи, та ™вангел≥ю ÷арства пропов≥дуючи, ≥ вздоровлюючи вс¤ку недугу, ≥ вс¤ку нем≥ч м≥ж людьми. ј чутка про Ќього п≥шла по вс≥й —ир≥њ. ≤ водили до Ќього недужих ус≥х, хто терп≥в на р≥зн≥ хвороби та муки, ≥ б≥снуватих, ≥ сновид, ≥ розслаблених, ≥ ¬≥н њх зц≥л¤в.Ф(ћатв≥¤ 4:23-24)
У≤ куди т≥льки ¬≥н прибував до с≥л, чи до м≥ст, чи до осель, клали недужих на майданах, ≥ благали …ого, щоб могли доторкнутись хоч краю одеж≥ …ого. ≤ хто т≥льки до Ќього доторкувавс¤, той був зц≥лений!Ф(ћарка 6:56)
≤сус зц≥л¤в кожного, хто звертавс¤ до Ќього, вин¤тк≥в не було. ¬≥н був переповнений сп≥вчутт¤м та любовТю до людей. ƒуже добре було тим, хто пост≥йно був з ≤сусом. ¬≥н мав в≥дпов≥д≥ на њхн≥ потреби та запитанн¤. якщо би раптом хтось з …ого учн≥в захвор≥в, то ≤сус негайно вил≥кував би його. якщо би раптом хтось з учн≥в помер, то √осподь негайно би воскресив померлого.
оли учн≥ перепливали човном √ал≥лейське озеро ≥ потрапили в сильний шторм, ≤сус зупинив шторм. оли ѕетро захот≥в йти по вод≥, в≥н п≥шов по вод≥, по слову ≤суса. оли ≤сус зустр≥чав тис¤ч≥ голодних людей, ¬≥н м≥г нагодувати њх к≥лькома хл≥бами. —ьогодн≥ ≤сус не зм≥нивс¤, ¬≥н завжди готовий прийти тоб≥ на допомогу, нав≥ть в найкритичн≥ш≥й ситуац≥њ.

Ќайвища ц≥на

Ћюди звикли д≥лити одн≥ одних на сорти, на добрих ≥ злих, на перспективних та безнад≥йних, на гарних та негарнихЕ Ѕог так не вважаЇ, дл¤ Ќього немаЇ к≥нчених ≥ непотр≥бних, …ого не вражаЇ людська врода чи мудр≥сть. ¬≥н не д≥лить нас на категор≥њ придатност≥. «а кожного з нас, нав≥ть за самого злого, заплачена однакова ц≥на Ц житт¤ ≤суса ’риста. Ѕог оц≥нив житт¤ кожноњ людини на р≥вн≥ ц≥ни житт¤ —вого —ина. ƒл¤ тих, хто не знаЇ цього, смерть ≤суса ’риста не маЇ жодного значенн¤. ¬они гинуть ≥ йдуть в пекло. яка це жахлива втрата Ц загинути ≥ п≥ти в пекло, не знаючи, що за них вже заплачено!
Ѕ≥бл≥¤ говорить: Уне сл≥д вважати жодну людину за погану чи нечистуФ(ƒ≥њ 10:28) ¬с≥ люди створен≥ Ѕогом, а Ѕог не може створити чогось поганого. ѕоганих людей нема! ™ поган≥ звички або погане вихованн¤, але це легко можна зм≥нити з Ѕожою допомогою. Ѕог зац≥кавлений в кожн≥й людин≥! ¬≥н н≥кого не хоче втратити.
“во¤ ц≥нн≥сть в Ѕожих очах не залежить в≥д твого майна, осв≥ти, кольору шк≥ри, соц≥ального походженн¤ чи впливових родич≥в. “во¤ ц≥нн≥сть, визначена твоњм “ворцем, перевищуЇ варт≥сть вс≥х скарб≥в св≥ту! ожна людина створена Ѕогом дл¤ того, щоб жити в≥чно з Ѕогом ≥ бути под≥бною до Ќього!
Ћюдина, ¤ка не знаЇ свого походженн¤ та своЇњ ц≥нност≥ Ї н≥хто. “ака людина легко може вз¤ти зброю ≥ вбивати ≥нших, така людина здатна на обман та п≥дл≥сть.
Ѕог через ≤суса ’риста вже примирив з —обою увесь св≥т. ожен украњнець вже викуплений кровТю ’риста. ’то пов≥рить в це?
«а к≥лька тижн≥в перед розпТ¤тт¤м ≤сус був у м≥ст≥ ™рихон. У ј коли з ™рихону виходив ¬≥н разом ≥з —воњми учн¤ми й з безл≥ччю люду, сид≥в ≥ просив при дороз≥ сл≥пий ¬артимей, син “имењв. ≤, прочувши, що то ≤сус Ќазар¤нин, почав кликати та говорити: —ину ƒавид≥в, ≤сусе, змилуйс¤ надо мною! ≤ сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а в≥н ≥ще б≥льше кричав: —ину ƒавид≥в, змилуйс¤ надо мною! ≤ спинивс¤ ≤сус та й сказав: ѕокличте його! ≤ кличуть сл≥пого та й кажуть йому: Ѕудь бадьорий, устань, ¬≥н кличе тебе. ј той скинув плаща свого, ≥ скочив ≥з м≥сц¤, ≥ приб≥г до ≤суса.Ф(ћарка 10:46-50)
¬артимей став ≥нвал≥дом, втративши з≥р. ¬ одну мить розбились вс≥ мр≥њ та життЇв≥ плани. ¬ одну мить сонце дл¤ нього погасло, в≥н втратив роботу, соц≥альне становище ≥ опинивс¤ на узб≥чч≥ житт¤. ¬се, що могла дати йому держава Ц спец≥альний плащ, ¤кий дозвол¤в йому просити милостиню. ожен день в≥н змушений був сид≥ти край дороги, в пилюц≥, випрошуючи коп≥йки на шматок хл≥ба, щоб не вмерти з голоду. Ћюдина, створена по образу та подоб≥ Ѕога, змушена через стан здоровТ¤ бути жебраком. яка величезна р≥зниц¤ м≥ж тим, що мав јдам в раю, ≥ тим, що отримав ¬артимей, його нащадок!
Ќапевно, ¬артимей чув про дивного стол¤ра з Ќазарету, ¤кий творив чудеса ≥ зц≥ленн¤ в ≤зрањл≥, але, ¤к зустр≥тись з ним? як сл≥пому чолов≥ков≥ знайти ≤суса. Ќапевно ¬артимей в молитв≥ звертавс¤ до Ѕога ≥ просив …ого про зустр≥ч з ≤сусом.
≤ ось, о чудо, ¬артимей почув, що ≤сус проходить б≥л¤ нього! ¬≥н зрозум≥в, що це ун≥кальний шанс, ¤кий не можна втрачати. ¬артимей не сид≥в склавши руки, в≥н почав кричати, в≥н кликав ≤суса з ус≥Їњ сили. ¬≥н хот≥в, щоб ≤сус почув його, щоб ≤сус звернув увагу на нього. Ќ≥хто не м≥г допомогти ¬артимею, н≥хто не м≥г дати йому нов≥ оч≥, н≥ благод≥йн≥ орган≥зац≥њ, н≥ рел≥г≥йн≥ структури, н≥ л≥кар≥.
оли ¬артимей кричав до ≤суса, люди йому заборон¤ли. ¬они не переймалис¤ його проблемами, вони мали ц≥кав≥ше зан¤тт¤ Ц вони проводжали ≤суса. ¬ њхн≥ плани не входило зц≥ленн¤ сл≥пого жебрака. ¬они взагал≥ не в≥рили в чудеса, вони не в≥рили, що ≤сус може зац≥кавитись сл≥пим жебраком ≥ зц≥лити його. —ьогодн≥ не в кожн≥й церкв≥ в≥р¤ть в чудеса, мотивуючи це тим, що часи чудес вже минули. якщо це правда, то не повинно в≥дбуватись жодного чуда. јле чудеса в≥дбуваютьс¤. я особисто був св≥дком понад тис¤ч≥ зц≥лень на наших служ≥нн¤х. Ќав≥ть сп≥лкуванн¤ з Ѕогом через молитву також Ї чудом. —лава Ѕогу! ≤сус не зм≥нивс¤! як ¬≥н зц≥л¤в хворих дв≥ тис¤ч≥ рок≥в тому, так само сьогодн≥ ¬≥н продовжуЇ робити це!
оли ¬артимей п≥д≥йшов до ≤суса, ≤сус запитав його: Уўо ти хочеш, щоб зробив я тоб≥?Ф «вичайно, ≤сус знав бажанн¤ ¬артиме¤, але ¬≥н хот≥в почути проханн¤ особисто в≥д сл≥пого. ≤сус також хоче почути в≥д тебе про твоњ потреби. Ќе вс≥ хвор≥ люди хочуть зц≥ленн¤. я знаю ж≥нку, в ¤коњ катаракта на обох очах. ¬она майже повн≥стю сл≥па, але вона не хоче, щоб Ѕог зц≥лив њњ. Ћюди жал≥ють њњ, дають њй грош≥, њжу, притулок. ћабуть вона боњтьс¤ втратити це. ƒи¤вол переконав њњ, що сл≥пим бути виг≥дн≥ше. ƒекого в≥н переконав, що краще бути сл≥пим духовно.
¬артимей прагнув прозр≥нн¤, в≥н хот≥в бачити, в≥н в≥рив в чудеса, в≥н хот≥в зм≥нити своЇ житт¤. ¬≥н в≥рив в ≤суса, тому ≥ отримав в≥дпов≥дь: У≤ди, тво¤ в≥ра спасла тебе! ≤ той зараз прозр≥в, ≥ п≥шов за ≤сусом дорогою.Ф(ћарка 10:52) ¬артимей не повернувс¤, щоб вз¤ти св≥й плащ-посв≥дченн¤ ≥нвал≥да. ¬≥н вир≥шив йти за √осподом.
ћабуть н≥хто з присутн≥х не спод≥вавс¤, що ≤сус зверне увагу на сл≥пого жебрака. јле ≤сус зупинивс¤, щоб в≥дпов≥сти на його потребу. —ам Ѕог, творець всесв≥ту, прийшов до сл≥пого, н≥кому не потр≥бного жебрака. Ѕог не байдужий до людей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на узб≥чч≥ житт¤, Ѕог не байдужий до б≥дних та хворих, Ѕог не байдужий до в≥дкинутих та загублених. ¬≥н обовТ¤зково прийде, коли ти покличеш …ого. ¬ Ќього немаЇ важлив≥шого зан¤тт¤, н≥ж спасати людей.
Ўтучн≥ кришталики, окул¤ри, костил≥, ≥нвал≥дн≥ в≥зки, х≥м≥отерап≥¤ не створен≥ Ѕогом, це винах≥д людини, плоди з дерева п≥знанн¤. Ѕог маЇ щось краще дл¤ нас Ц дерево ∆итт¤!
ћожливо в тебе невил≥ковна хвороба Ц рак, —н≥д, лейкем≥¤, д≥абет, чи ¤кась ≥нша? Ћюди не зможуть допомогти тоб≥, але ти маЇш добру нагоду отримати допомогу в≥д ≤суса.
„и хочеш ти, щоб ≤сус зц≥лив тебе? „и хочеш ти, щоб ≤сус очистив твою душу в≥д гр≥х≥в? я завжди запитую про це присутн≥х на служ≥нн≥. Ѕог не дасть тоб≥ того, чого ти не хочеш. ¬≥н поважаЇ твою суверенну волю.
Ќе забудь про Ѕожий план дл¤ тебе. Ѕог в≥рить в тебе. ¬≥н вже давно поклав вс≥ твоњ гр≥хи ≥ хвороби на —вого —ина ≤суса! ƒл¤ кожноњ людини Ї м≥сце в ÷арств≥ Ѕога! —ьогодн≥ ≤сус з Ќазарету Ї б≥л¤ тебе. ¬≥н хоче стати твоњм слугою, щоб очистити твою душу в≥д гр≥х≥в ≥ твоЇ т≥ло в≥д хвороб. ≤сус любить тебе!
ўо ти хочеш, щоб ≤сус зробив тоб≥?

’ристос в нас, над≥¤ слави

«а час нашого служ≥нн¤ ми з дружиною стали св≥дками зц≥ленн¤ багатьох сотень хворих людей в≥д найр≥зноман≥тн≥ших хвороб. ≤менем ≤суса в≥дкривались сл≥п≥ оч≥, глух≥ вуха, виростали до нормальних розм≥р≥в вкорочен≥ переломами руки та ноги. ƒес¤тки зц≥лились в≥д туберкульозу, де¤к≥ з них вже були близьк≥ до смерт≥.
¬ одн≥Їњ ж≥нки в «баразьк≥й колон≥њ зникла велика к≥ста. ѓѓ жив≥т був ¤к на шостому м≥с¤ц≥ ваг≥тност≥. Ћ≥кар≥ збирались оперувати њњ. ≤менем ≤суса ¤ наказав пухлин≥ зникнути. „ерез м≥с¤ць ми зустр≥ли цю ж≥нку знову, њњ жив≥т був нормальним, бол≥ зникли. —лава Ѕогу! ћи не робили це власними силами чи нашим благочест¤м. —лово Ѕоже, ¤ке живе в нас, зробило це!
ƒехто вважаЇ, що Ѕог дав нам особливий дар зц≥ленн¤. «в≥дки вони це знають? я цього не знаю. јле ¤ знаю, що в мен≥ живе “ой, ’то Ї джерелом дар≥в. ¬ мен≥ живе ’ристос, над≥¤ слави! ¬≥н живе в кожному, народженому згори. √осподь сьогодн≥ хоче не т≥льки бути в тоб≥, але й д≥¤ти через тебе! Ѕажанн¤ √оспода сьогодн≥ в тому, щоб в≥руюч≥ нарешт≥ зрозум≥ли, ’то живе в них! (продовженн¤ на ст.4)
ќдин христи¤нин з розум≥нн¤м того, що в ньому живе —ам Ѕог, може зробити незр≥вн¤но б≥льше н≥ж дес¤тки ≥ сотн≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й, ¤к≥ не мають цього в≥дкритт¤. ÷е п≥дтверджуЇ Ѕ≥бл≥¤, це п≥дтверджуЇ ≥стор≥¤ вс≥х пробуджень.
ћаючи в≥дкритт¤ того, з ¤ким Ѕогом в≥н в зав≥т≥, ƒавид зм≥г перемогти √ол≥афа ≥ заставити втекти з пол¤ бою ф≥л≥стимл¤нську арм≥ю. ќдин чолов≥к, ¤кий мав в≥дкритт¤ зм≥г зробити те, чого не могло зробити ц≥ле ≤зрањльське в≥йсько, ¤ке Уз войовничими криками вирушало до боюФ.
ѕеред вознес≥нн¤м ≤сус сказав учн¤м: У¬и приймете силу, коли ƒух —в¤тий з≥йде на вас ≥ св≥дками ћоњми будетеЕФ (ƒ≥њ 1:8) ≤сус п≥шов до ќтц¤, а нам прислав ƒуха —в¤того, щоб ми могли св≥дчити про Ќього по вс≥й земл≥!
≤сус послав нам ƒуха —в¤того, щоб ми отримали силу дл¤ пропов≥д≥ ™вангел≥њ. ќтже, ¤кщо ƒух —в¤тий з≥йшов на вас, то ви прийн¤ли силу! “епер ви можете њњ застосовувати дл¤ зц≥ленн¤ хворих, вигнанн¤ демон≥в з одержимих людей, ¤кщо захочете. “ак робили перш≥ учн≥ ≤суса ’риста, ≥ ми теж так можемо робити! Ѕожа сила буде д≥¤ти через вас , коли ви будете служити люд¤м
≤сус дав —воњм учн¤м силу ≥ владу над б≥сами та хворобами, а тод≥ послав њх пропов≥дувати ÷арство Ѕога ≥ л≥кувати хворих (Ћуки 9:1-2). якщо ви учень ’риста, то вам так само належить ц¤ сила та влада.
ЌемаЇ сенсу пропов≥дувати без сили Ѕожоњ. јпостол ѕавло стверджував: УЅо ÷арство Ѕога не в слов≥, а в сил≥Ф (1 оринт¤н 4:20). У—лово ж моЇ ≥ пропов≥дь мо¤ не були в переконливих словах мудрост≥ людськоњ, а в доказ≥ ƒуха та сили. ўоб в≥ра ваша була не в мудрост≥ людськ≥й, а сил≥ Ѕож≥йФ (1 оринт¤н 2:4-5).
™вангел≥¤ це не ф≥лософська наука про те, ¤к покращити св≥й характер, це не система аутотрен≥нгу. ™вангел≥¤ Ц це сила Ѕога на спас≥нн¤ кожному, хто в≥руЇ! оли ви пропов≥дуЇте чисту ™вангел≥ю, обовТ¤зково зв≥льн¤Їтьс¤ сила Ѕога!
™вангел≥¤ Ц це не те, що Ѕог зробить дл¤ нас, ™вангел≥¤ Ц це ƒобра Ќовина про те, що Ѕог вже зробив дл¤ нас. ¬≥н вже дав нам силу, мудр≥сть, знанн¤, любов, терп≥нн¤, ≥, нав≥ть, подв≥йне помазанн¤. УЅо …ого Ѕожа сила дала нам усе дл¤ житт¤ та благочест¤Е дарован≥ нам ц≥нн≥ та велик≥ об≥тниц≥, щоб ними ви стали под≥бними до ЅогаЕ (2ѕетра1:3-4)
¬ христи¤нах живе ≤сус, а в ≤сус≥ УперебуваЇ вс¤ повнота Ѕога ≥ ви причетн≥ в т≥й …ого повнот≥Ф ( олос¤н2:9)
Уј ви маЇте помазанн¤ в≥д —в¤того, ≥ знаЇте всеЕ ј помазанн¤, ¤ке прийн¤ли ви в≥д Ќього, воно в вас залишаЇтьс¤Е ј що те помазанн¤ само вас навчаЇ про все Ф (1 ≤вана 2)
≤сус зробив нас зд≥бними служител¤ми Ќового «ав≥ту. ѕерш≥ апостоли вже давно завершили своЇ служ≥нн¤, вони не прийдуть зам≥нити вас. —ьогодн≥ ваш час! ¬и здатн≥ служити в сил≥ Ѕож≥й, так, ¤к служили вони! —м≥ливо вперед!

"Ўукайте найперше ÷арства Ѕожого, а все решта вам додастьс¤"