Ѕожа вол¤ - приЇмна, добра ≥ досконала

|√оловна стор≥нка| |≤нформац≥йний бюлетень| |Cв≥дченн¤ зц≥ленн¤| |‘ото-св≥дченн¤| |Ќаписати лист| |Ћист до тебе| | нига гостей|

Ѕожа вол¤ - приЇмна, добра ≥ досконала  

ѕитанн¤ зц≥ленн¤ Ї актуальним завжди. «доровС¤ надзвичайно важливе дл¤ людини, не залежно в≥д в≥ку та соц≥ального становища. ’вороби впливають на вс≥ сфери нашого житт¤, особливо на матер≥альну. «ц≥ленн¤ де¤ких хвороб маЇ грошовий екв≥валент, його можна вирахувати. Ћ≥ки, медична допомога, х≥рург≥чне втручанн¤, все це маЇ ц≥ну, ≥ не маленьку. Ќамагаючись позбутись хвороб люди звертаютьс¤ до л≥кар≥в, ворожбит≥в, р≥зних Уц≥лител≥вФ, психолог≥в, њдуть за тис¤ч≥ к≥лометр≥в, в ≥нш≥ крањни, витрачають значн≥ суми грошей, часто останн≥х, що в них Ї. ¬они намагаютьс¤ знайти в≥дпов≥дь на дерев≥ п≥знанн¤ добра ≥ зла, забуваючи при цьому про дерево ∆итт¤. Ќав≥ть люди, котр≥ вважають себе христи¤нами страждають в≥д хвороб ≥ звертаютьс¤ по допомогу не завждидо Ѕога. ƒехто вважаЇ, що часи чудес вже пройшли, ≥нш≥ говор¤ть, що хворобами Ѕог намагаЇтьс¤ вчити њх. Ћюди не в≥р¤ть в те, що Ѕог-ќтець хоче бачити њх здоровими ≥ може њм допомогти. „асто можна почути, ¤к люди мол¤тьс¤ до Ѕога такими словами : УЕ зц≥ли мене, ¤кщо на це Ї “во¤ вол¤.Ф “ака молитва св≥дчить про незнанн¤ Ѕожоњ вол≥ ≥ Ї молитвою нев≥рства, а так≥ молитви Ѕог не чуЇ.
ƒавайте разом, на п≥дстав≥ ѕисанн¤ , ви¤снимо в чому пол¤гаЇ Ѕожа вол¤ стосовно зц≥ленн¤: чи хоче Ѕог зц≥л¤ти людей, чи може Ѕог зц≥л¤ти сьогодн≥, чи зц≥ленн¤ Ї дл¤ вс≥х, чи вс≥ хвороби може зц≥лити Ѕог.
Ќа початку все було прекрасно, јдам ≥ ™ва жили в раю, њм н≥чого не бракувало. “епло, затишно, райськ≥ дерева, райськ≥ плоди, птахи ≥ зв≥р≥ також райськ≥. Ќе було голоду, смерт≥, хвороб. Ќавколо панувала атмосфера Ѕожоњ любов≥. Ѕог створив все ¤кнайкраще, щоб забезпечити —воЇ дорогоц≥нне створ≥нн¤, людину, вс≥м необх≥дним. јдам отримав владу над вс≥ма живими ≥стотами на земл≥, над вс≥м Ущо рухаЇтьс¤ по земл≥Ф (Ѕутт¤ 1.28). ћи знаЇмо сьогодн≥, що багато хвороб викликан≥ м≥кроорган≥змами, ¤к≥ Урухаютьс¤ по земл≥Ф. јдам мав владу над ними ≥ вони не могли зашкодити йому. Ѕог створив людину в≥чною, под≥бною до —ебе (Ѕутт¤ 1.27) ≥ дав њй захист в≥д хвороб. ¬ цьому пол¤гала Ѕожа вол¤. Ѕог не може робити те, що не в≥дпов≥даЇ …ого вол≥. Ѕог завжди говорить те, що думаЇ ≥ робить те, що говорить.
 оли јдам ≥ ™ва засумн≥вались в ≥стинност≥ Ѕожих сл≥в це стало першим гр≥хом, ¤кий в≥докремив њх в≥д ќтц¤. Ћюди вибрали самост≥йний шл¤х Ц дорогу п≥знанн¤ добра ≥ зла зам≥сть дороги житт¤. Ѕог змушений був вигнати з раю —воЇ бунт≥вливе твор≥нн¤ ≥ райське житт¤ людей припинилось. «ам≥сть райських рослин зС¤вились терни ≥ бурС¤ни, зам≥сть радост≥ Ц смуток, м≥кроби почали нападати на людей, руйнуючи њхн≥ т≥ла, а зам≥сть в≥чного житт¤ прийшла смерть. Ћюдство зустр≥лось з хворобами, еп≥дем≥¤ми, демон≥чним впливом.
 оли Ѕог виводив ≤зрањльський народ з ™гипту , ¬≥н уклав з ними «ав≥т «ц≥ленн¤, сказавши : Уя √осподь, ÷≥литель тв≥й.Ф(¬их≥д 15.26) ÷е означало , що Ѕог-ќтець вз¤в на себе зобовС¤занн¤ дбати про здоровС¤ —вого народу. ¬ них був виб≥р : при захворюванн≥ вони могли звертатись до л≥кар≥в, або до √оспода. я вважаю, що “ой , ’то нас створив, краще знаЇ ¤к л≥кувати нас, н≥ж, т≥, хто навчилис¤ в≥д людей, здатних помил¤тись.  ожен раз, коли хвороби вражали ≤зрањльський народ, вони звертались до √оспода, ка¤лись в своњх гр≥хах, ≥ Ѕог зц≥л¤в њх. ¬≥н робив це швидко ≥ безкоштовно. « давн≥х давен л≥куванн¤ було прибутковим б≥знесом, ≥ т≥, хто л≥кували , отримували тим б≥льш≥ прибутки, чим б≥льше було хворих. Ћ≥кар≥ ≥ знахар≥ не вимагають в≥д своњх пац≥Їнт≥в пока¤нн¤ в гр≥хах, тому, напевно багатьом зручн≥ше звертатись до них.
¬ ≤сус≥ ’рист≥ Ѕог-ќтець ви¤вив —вою волю.ФЕбо шукаю я не своЇњ вол≥, лише вол≥ “ого, ’то послав ћене.Ф(≤вана 6.30) ќтже все, що говорив ≥ робив ≤сус було на сто в≥дсотк≥в ви¤вленн¤м вол≥ ќтц¤. якщо уважно читати чотири ™вангел≥њ , то можна пом≥тити, що б≥льш≥сть зустр≥чей ≤суса з людьми супроводжувалась зц≥ленн¤м хворих, зв≥льненн¤м в≥д демон≥в, воскрес≥нн¤м мертвих. Ѕог любить людей ≥ ви¤вл¤Ї —воЇ милосерд¤ зц≥люючи ≥ зв≥льн¤ючи нас. Ф≤ ходив ≤сус Е,зв≥щаючи ƒобру Ќовину про ÷арство ≥ вигоюючи вс¤ку хворобу ≥ вс¤ку недугу в народ≥. ≤ приносили до Ќього вс≥х хворих на р≥зн≥ недуги, знеможених стражданн¤м, б≥снуватих, сновид, парал≥зованих, ≥ ¬≥н оздоровлював њх. Ф (ћатв≥¤ 4. 23-24) “≥льки один раз прокажений чолов≥к , котрий п≥д≥йшов до ≤суса не був впевнений, що Ї Ѕожа вол¤ на його зц≥ленн¤. ¬≥н сказав : Ф√осподи, коли захочеш, зможеш мене очистити.Ф ≤сус прост¤гнув руку, доторкнувс¤ до нього, кажучи : Ф’очу, очистьс¤!Ф(ћатв≥¤ 8.3) У≤ ¤к настав веч≥р, принесли до Ќього багато б≥снуватих, ≥ ¬≥н словом вигнав дух≥в ≥ зц≥лив вс≥х недужих, щоб збулось сказане пророком ≤саЇю :Ф¬≥н вз¤в наш≥ немоч≥ ≥ пон≥с наш≥ хвороби.Ф(ћатв≥¤ 8.16-17) У≤ куди т≥льки ¬≥н приходивЕ, клали на майданах хворих ≥ просили …ого про змогу бодай доторкнутись краю …ого одеж≥; ≥ кожен, хто доторкавс¤ …ого , ставав здоровий.Ф(ћарка 6.56) ћожна привести ще к≥лька дес¤тк≥в под≥бних м≥сць з ѕисанн¤ , ¤к≥ п≥дтверджують Ѕожу волю на зц≥ленн¤ вс≥х людей в≥д вс≥х хвороб. ≤сус не т≥льки особисто зц≥л¤в хворих, ¬≥н також вчив своњх учн≥в робити це. Фѕрикликавши своњх дванадц¤ть учн≥в, ≤сус дав њм владу над нечистими духами, щоб њх виган¤ли ≥ л≥кували вс¤ку хворобу ≥ вс¤ку нем≥ч.Ф (ћатв.10.1) ѕ≥сл¤ цього ≤сус сказав учн¤м : У≤д≥ть, пропов≥дуйте, кажучи, що ÷арство небесне Ц близько. ќздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, б≥с≥в виган¤йте. ƒаром прийн¤ли, даром давайте.Ф(ћатв.10.7-8) ÷е не була просьба √оспода, це був наказ, запов≥дь. «апов≥д≥ необх≥дно виконувати, а не т≥льки слухати. ќтже зц≥ленн¤ хворих це одна з запов≥дей ≤суса ’риста дл¤ —воњх учн≥в, а ¤кщо ми вважаЇмо себе …ого учн¤ми, то дл¤ нас повинно бути ц≥лком природн≥м зц≥л¤ти хворих за допомогою сили Ѕожоњ. ÷е повинно в≥дбуватись на церковних з≥бранн¤х, ≥ в нед≥лю, ≥ в будний день. Ѕог буде судити пастир≥в, ¤к≥ не зц≥л¤ли тих, кого вони пасуть: У—лабких овець ви не п≥дсилювали, недужих не гоњли, ранених не перевС¤зували, розб≥глих не завертали, загублених не шукали. ¬и правили ними жорстоко ≥ насильно.ї(™зекињл 34.4) Ћицем≥ри в≥д рел≥г≥њ завжди противились про¤вам сили Ѕожоњ.  оли ≤сус зц≥л¤в хворих, виган¤в демон≥в чи воскрешав померлих, рел≥г≥йн≥ д≥¤ч≥ намагались …ого вбити. ƒивна реакц≥¤. ¬они би мали закричати : Ђ—лава √осподу!ї, а зам≥сть цього планували, ¤к вбити —ина Ѕожого. ћетою њхнього служ≥нн¤ не було догодити Ѕогов≥, вони служили з корисливих мотив≥в ≥ не могли д≥¤ти в сил≥ Ѕож≥й, тому д≥њ ≤суса викликали в них заздр≥сть. ѓхн≥м богом було власне черево. ÷е саме продовжилось п≥сл¤ вознес≥нн¤ ’риста.  оли апостоли ѕетро та ≤ван зц≥лили кал≥ку б≥л¤ вор≥т храму (ƒ≥њ 3), вс≥ побачили ¤вне чудо ≥ хвалили Ѕога. ÷е було незаперечним доказом того, що ≤сус ’ристос воскрес ≥ продовжуЇ творити чудеса. јле в рел≥г≥йних д≥¤ч≥в це викликало заздр≥сть, вони бо¤лись втратити свою позиц≥ю та авторитет, тому арештували апостол≥в ≥ заборонили њм говорити про ≤суса. ÷е саме продовжуЇтьс¤ сьогодн≥. ћи не раз чули в≥д рел≥г≥йних лицем≥р≥в, що зц≥л¤ти людей на Ђњхн≥й територ≥њї не потр≥бно; Ђви њх зц≥лите њх ≥ поњдете, а ми що будемо пот≥м з ними робити?ї- говорили вони. ј д≥йсно, ¤к≥ байки дал≥ ще можна розпов≥дати люд¤м, котр≥ побачили д≥ю Ѕожоњ сили? Ћицем≥ри в≥д рел≥г≥њ стверджують, що ф≥зичне зц≥ленн¤ т≥ла не Ї важливим, що це другор¤дне питанн¤ ≥ не варто витрачати на це час нед≥льних служ≥нь, забуваючи, що служ≥нн¤ провод¤тьс¤ дл¤ людей, а не люди приход¤ть дл¤ служ≥нн¤. √осподь ≤сус говорив : Ђ—убота дл¤ людини, а не людина дл¤ суботиї. –ел≥г≥¤ завжди говорить про важлив≥сть прим≥щень , обр¤д≥в, од¤гу, правил, передань.(ѕ≥д Ђрел≥г≥Їюї ¤ розум≥ю вигадану людьми систему правил ≥ обр¤д≥в, з метою дос¤гнути ≥ п≥знати Ѕога,не маючи з Ќим живих, особистих стосунк≥в.(прим. автора) “аким чином, з њхн≥х сл≥в виходить, що ≤сус займавс¤ маловажливими питанн¤ми, зц≥л¤ючи тис¤ч≥ людей. ƒл¤ таких людей в т≥ часи ≥ сьогодн≥ вол¤ Ѕожа не Ї важливою.
ƒи¤кон —тефан Ђповний благодат≥ й сили, творив чуда велик≥ знаки в народ≥.ї …ого вбили , закидавши кам≥нн¤м. јпостола ѕавла не раз арештовували, били р≥зками ≥ кам≥нн¤м п≥сл¤ того, ¤к в≥н зц≥л¤в кал≥к, або виган¤в демон≥в з одержимих людей. Ћицем≥ри в≥д рел≥г≥њ ставл¤ть свою позиц≥ю вище в≥д вол≥ Ѕожоњ, вони Ђзавжди противл¤тьс¤ ƒуху —в¤томуї, њх не ц≥кавл¤ть люди, њх ц≥кавл¤ть власн≥ ≥нтереси. јле Ѕог сильн≥ший, …ого зупинити неможливо, краще п≥дкоритись п≥д …ого могутню руку! ∆итт¤ перших христи¤н пост≥йно супроводжувалось чудесами : Ђбагато було знак≥в ≥ чудес, що њх апостоли робилиї, Ђруками апостол≥в робилос¤ багато знак≥в ≥ чудес в народ≥ї, Ђна вулиц≥ виносили недужих ≥ клали њх на л≥жках, щоб, ¤к йтиме ѕетро, бодай т≥нь його впала на кого-небудь з них. —ила людей збиралась нав≥ть з довколишн≥х м≥ст ™русалиму, несучи хворих та тих, що њх мучили нечист≥ духи, ≥ вони вс≥ видужувалиї. ƒи¤кон ‘илип не був апостолом, але коли в≥н прийшов в —амар≥ю ≥ пропов≥дував самар¤нам ™вангел≥ю, люди уважно слухали його Ђбачивши т≥ знаки , що в≥н чинив, бо з багатьох виходили нечист≥ духи, Е≥ сила кривих ≥ парал≥зованих видужувалаї. ¬и не знайдете жодного м≥сц¤ в Ѕ≥бл≥њ, де було б написано, що чудеса можлив≥ т≥льки в минулому, коли ≤сус ,чи апостоли ходили по земл≥. ”чн≥ ≤суса сьогодн≥ Ї …ого представниками на земл≥. ≤сус сьогодн≥ ходить по земл≥ ≥ служить люд¤м через —воЇ т≥ло, ¤ким Ї …ого ÷ерква. ≤сус сьогодн≥ живе в народжених в≥д —в¤того ƒуха люд¤х ≥ д≥Ї через них —воЇю силою, зц≥люючи хворих, виган¤ючи демон≥в та воскрешаючи мертвих.
Ќа наших з≥бранн¤х ми пост≥йно бачимо , ¤к ≤сус зц≥л¤Ї хворих на р≥зн≥ хвороби. 26 червн¤ на служ≥нн≥ зц≥ленн¤ в «баражськ≥й колон≥њ к≥лька ж≥нок отримали зц≥ленн¤ , в одн≥Їњ з них сильно бол≥ло кол≥но, њњ нога ран≥ше була переломана ≥ вкоротилась на два сантиметри, також в нењ була сильна б≥ль в спин≥. ѕ≥сл¤ того, ¤к ¤ поклав на нењ руку в ≥мС¤ ≤суса ’риста , вона отримала моментальне зц≥ленн¤ , б≥ль зникла, нога виросла до нормального розм≥ру, ≥ вона могла ходити не криваючи. ÷е дуже просто! ≤сус не зм≥нивс¤! ¬≥н переповнений бажанн¤м зц≥л¤ти кожного, хто приходить до Ќього. ѕС¤того липн¤ т≥й сам≥й ж≥нц≥ √осподь в≥дкрив вухо, ¤ке було глухим понад 20 рок≥в ≥ око, ¤ке було майже повн≥стю сл≥пим в≥с≥м рок≥в. (ѓњ особисте св≥дченн¤ буде надруковане в наступному номер≥ нашого бюлетн¤). ћи були св≥дками багатьох под≥бних випадк≥в.  оли пропов≥дуЇтьс¤ ™вангел≥¤, приходить Ѕог ≥ п≥дтверджуЇ —воЇ —лово чудесами ≥ ознаками.
якщо ви шукаЇте силу Ѕожу, ¤кщо вам потр≥бне зц≥ленн¤ в≥д хвороб, нав≥ть невил≥ковних Ц вам потр≥бна ™вангел≥¤ ! ™вангел≥¤ Ц сила Ѕожа на спас≥нн¤ кожному, хто в≥руЇ! Ѕог не п≥дтверджуЇ пропов≥дь христи¤нства, конфес≥й, правил ≥ обр¤д≥в. Ѕог п≥дтверджуЇ т≥льки пропов≥дь ™вангел≥њ Ц ƒоброњ Ќовини . ƒобра Ќовина Ц це те , що вже сталос¤: —ин Ѕожий в людському т≥л≥ приходив на землю, щоб примирити нас з Ѕогом. ÷е вже сталос¤! ≤сус ’ристос вз¤в на себе вс≥ наш≥ гр≥хи ≥ хвороби, ¬≥н помер за нас на хрест≥, з≥йшов в пекло, перем≥г ди¤вола, забравши в нього силу ≥ владу ( олос¤нам 2.12-15) ≤сус вийшов переможцем. ¬≥н роздав дари люд¤м, роздав нам все, в чому ми маЇмо потреби, вс≥ ƒари ƒуха —в¤того доступн≥ дл¤ тих, хто в≥рить, в тому числ≥ дари зц≥ленн¤. ≤сус повернув нам владу Ђнад вс≥м, що рухаЇтьс¤ по земл≥ї,ту саму владу, ¤ку втратив через нев≥рство наш прабатько јдам. —ьогодн≥ вчен≥ намагаютьс¤ знайти засоби боротьби з невил≥ковними хворобами, в≥русами, раком, а вони вже Ї! ¬с≥ хвороби, в≥руси ≥ патолог≥њ переможен≥ нашим √осподом дв≥ тис¤ч≥ рок≥в тому. ¬≥н зробив це наст≥льки досконало, що вже н≥чого не потр≥бно доробл¤ти. —лава Ѕогу !
 оли ≤сус бачив натовпи людей, ¤к≥ були стомлен≥ ≥ пригн≥чен≥ немов в≥вц≥ без пастир¤, ¬≥н милосердивс¤ над ними ≥ зц≥л¤в вс≥х хворих м≥ж ними (ћатв≥¤ 14.14) ћилосерд¤ Ї одним з плод≥в —в¤того ƒуха (√алатам 5.22), а ми Ї храмом —в¤того ƒуха, ¤кщо ¬≥н живе в нас, отже ц≥лком природно ≥ духовно ви¤вл¤ти милосерд¤ до тих, хто його потребуЇ; хворим люд¤м недостатньо отримати п≥дбадьоренн¤ чи сп≥вчутт¤, њм потр≥бне ви¤вленн¤ Ѕожоњ зц≥л¤ючоњ сили, ¤ка Ї в в≥руючих люд¤х! ’тось сказав, що д≥њ апостол≥в були написан≥ т≥льки тому, що апостоли д≥¤ли. —ила Ѕожа в нас буде зв≥льн¤тись т≥льки тод≥, коли ми будемо д≥¤ти, коли христи¤ни п≥дуть до людей ≥ в≥дкриють дл¤ них ƒобру Ќовину!!ї Ђ’ристос в вас, над≥¤ —лавиї( олос¤нам 1.27) ћи можемо робити т≥ сам≥ д≥ла, ¤к≥ робив ≤сус , ¤кщо ми в≥римо …ому (≤вана 14.12) “≥льки в≥руюч≥ будуть класти руки на хворих ≥ т≥ будуть зц≥л¤тись(ћарка 16.18) ≤сус не м≥г дати нам запов≥д≥, ¤к≥ неможливо виконати.  лючем дл¤ ѓх виконанн¤ Ї в≥ра, чинна любовСю. Ѕог в≥рить в нас. ≤сус не довго був на земл≥, ≥ коли ¬≥н возносивс¤, продовженн¤ розповсюдженн¤ ÷арства Ѕожого ¬≥н доручив —воњм учн¤м, звичайним люд¤м, де¤к≥ з них нав≥ть були неграмотними. —оц≥альне становище, осв≥та, к≥льк≥сть майна ≥ грошей на Ѕога не справл¤ють враженн¤. ¬≥н шукаЇ тих, хто в≥рить …ому ≥ виконуЇ …ого волю. Ѕог любить людей! ¬с≥х людей! ¬с≥ люди безконечно важлив≥ дл¤ Ќього! яке сьогодн≥ найб≥льше бажанн¤ ќтц¤ ? ¬ чому пол¤гаЇ …ого вол¤ ? ¬≥н виразив це в ≤сус≥ ’рист≥. —ин Ѕожий прийшов на землю спасти тих, що загинули, ¬≥н прийшов кликати до пока¤нн¤ не праведних, а гр≥шних. ¬≥н Ц примиренн¤ за гр≥хи всього св≥ту. ¬≥н сам у —воЇму т≥л≥ вин≥с наш≥ гр≥хи на хрест, щоб ми вмерши дл¤ гр≥х≥в, жили дл¤ праведност≥ ≥ ранами …ого ми зц≥лен≥.

“и можеш отримати в≥дпов≥дь на свою потребу без посередник≥в, пр¤мо в≥д Ѕога. ¬≥н надзвичайно близько в≥д тебе, ¬≥н готовий прот¤гнути тоб≥ руку допомоги, ¤к т≥льки ти попросиш. якщо ти ще не примиривс¤ з Ѕогом, але щиро бажаЇш цього, зроби це негайно, попроси пробаченн¤ в Ќього за вс≥ своњ гр≥хи, попроси ≤суса вв≥йти в твоЇ серце ≥ наповнити тебе —в¤тим ƒухом. “и станеш новим твор≥нн¤м, Ѕог н≥коли б≥льше не згадаЇ твоњх помилок. ¬≥н дасть тоб≥ право бути —воњм сином чи дочкою.
ѕрийн¤вши ≤суса ’риста своњм спасителем, ти стаЇш членом Ѕожоњ с≥мСњ, ≥ отримуЇш право на те, щоб в твоЇму житт≥ виконались вс≥ Ѕож≥ об≥тниц≥. якщо ти потребуЇш зц≥ленн¤ , ти можеш молитись зараз. –озум≥ючи волю Ќебесного ќтц¤ стосовно зц≥ленн¤ , знаючи …ого бажанн¤ зв≥льнити тебе в≥д страждань, звернис¤ до Ќього, ¤к до свого ÷≥лител¤ в молитв≥ : ќтець Ќебесний, ¤ д¤кую “об≥ за те , що “и в≥дкрив мен≥ св≥й план спас≥нн¤ та зц≥ленн¤. я д¤кую “об≥ за те що ≤сус ’ристос викупив мене не т≥льки в≥д гр≥х≥в, але ≥ в≥д хвороб, вз¤вши њх на —ебе.
я д¤кую, що мен≥ б≥льше не потр≥бно нести моњ хвороби. ƒ¤кую, що “и дав мен≥ владу над хворобами ≥ над б≥сами. ≤менем ≤суса ’риста ¤ наказую хвороб≥, ¤ка Ї духом немоч≥, вийти з мого т≥ла, ¤ наказую повн≥стю в≥дновитись пошкодженим органам мого т≥ла. ƒ¤кую тоб≥, √осподь, що “во¤ сила знищила хворобу в моЇму т≥л≥. ƒ¤кую “об≥, √осподь. јм≥нь.


"√осподь прощаЇ вс≥ твоњ гр≥хи, зц≥люЇ вс≥ твоњ хвороби"



ћ≥с≥¤ ƒобра Ќовина провела три служ≥нн¤ весною ≥ л≥том 2003 року. ћи стали св≥дками б≥льш ¤к двадц¤ти пС¤ти зц≥лень. я розпов≥м про найб≥льш ц≥кав≥ з них.
12 кв≥тн¤ на служ≥нн≥ була присутн¤ ж≥нка, котра дес¤ть рок≥в тому потрапила в автомоб≥льну авар≥ю, вона отримала перелом правого плеча ≥ ключиц≥.  ≥стки зрослись невдало, ≥ прот¤гом дес¤ти рок≥в ц¤ ж≥нка не могла п≥дн≥мати руку вище плеча, а також п≥дн≥мати ц≥Їю рукою важк≥ предмети.
ѕ≥сл¤ молитви за зц≥ленн¤ ¤ попросив ж≥нку п≥дн¤ти руку, ¤ку вона не п≥дн≥мала б≥льш ¤к дес¤ть рок≥в ≥ вона легко зробила це. Ќа цьому ¤ не заспокоњвс¤ , ≥ попросив ж≥нку п≥дн¤ти деревС¤ний ст≥лець, котрий важив б≥л¤ пС¤ти к≥лограм≥в. ¬она прекрасно справилась з цим , к≥лька раз≥в п≥дн≥маючи ст≥льчик високо над головою. —лава √осподу !
Ўостого липн¤ ми знову були в «бараж≥. 29-р≥чний ќлег мав потребу в зц≥ленн≥ правого вуха. ¬≥н повн≥стю втратив слух на це вухо ще в трьох-р≥чному в≥ц≥, 26 рок≥в тому. Ѕарабанна перетинка була пошкоджена. ћабуть в≥н побачив слова на наш≥й аф≥ш≥: Углух≥ чуютьФ ≥ прийшов, щоб отримати св≥й слух. ≤сус був разом з нами на тому служ≥нн≥, ¬≥н торкнувс¤ ќлега ≥ в≥дновив його слух повн≥стю. ќлег м≥г чути правим вухом цоканн¤ наручного годинника. —лава Ѕогу!
¬ зал≥ також була присутн¤ ж≥нка, повн≥стю глуха на праве вухо прот¤гом тридц¤ти трьох рок≥в. ¬ дитинств≥ в насл≥док запального процесу в нењ був пошкоджений слуховий нерв.
“ан¤, так звати цю ж≥нку, була присутн¤ на нашому служ≥нн≥ вдруге. ѕ≥сл¤ молитви њњ вухо в≥дкрилось ≥ вона змогла ним чути вперше за тридц¤ть три роки! ≤сус зц≥л¤Ї те, що н≥хто не може зц≥лити!



 озли чи в≥вц≥, тв≥й виб≥р



¬и напевно читали притчу ≤суса про овець ≥ козл≥в, записану в 25 глав≥ ™вангел≥њ в≥д ћатв≥¤, ¤кщо н≥, то прочитайте, бо ¤ не маю можливост≥ надрукувати тут њњ повн≥стю. ≤сус в ц≥й притч≥ описуЇ картину майбутнього —уду, а в≥вц≥ ≥ козли зображують вс≥х, хто вважаЇ себе членом ’ристовоњ ÷еркви.
¬ часи ≤суса мабуть було звичним, коли в≥вц≥ паслись разом з козлами, в одному стад≥, але в ¤кийсь час пастух розд≥л¤в њх, можливо, коли потр≥бно було стригти овець, або з ≥ншоњ причини. ¬есь час вони паслись разом, а одного дн¤ њхн≥ дороги розходились.
я багато раз≥в перечитував цю притчу, вона мен≥ дуже подобаЇтьс¤. ќдного разу √осподь звернув мою увагу на те, ¤к ¬≥н в≥дноситьс¤ до людей. «вертаючись до овець ¬≥н говорить: Ђѕрийд≥ть благословенн≥ ќтц¤ мого, в≥зьм≥ть у спадщину ÷арство, що було приготоване вам в≥д створенн¤ св≥ту. Ѕо я голодував, ≥ ви дали мен≥ њсти ; мав спрагу, ≥ ви мене напоњли; чужинцем був, ≥ ви мене прийн¤ли; нагий, ≥ ви мене од¤гли; хворий, ≥ ви нав≥дались до мене; у тюрм≥ був, ≥ ви прийшли до менеЕЕЕусе, що ви зробили одному з моњх брат≥в найменших - ви мен≥ зробили.ї
ЂЌайменш≥ братиї Ц це т≥, хто в очах св≥ту вигл¤дають незначними ≥ непотр≥бними, вони в≥дкинут≥ на узб≥чч¤ житт¤, б≥дн≥, голодн≥, хвор≥, засуджен≥ у вС¤зниц¤х, звС¤зан≥ алкогольною, або наркотичною залежн≥стю. ¬они не можуть самост≥йно п≥дн¤тись ≥ знайти вих≥д. ∆одн≥ державн≥ програми не можуть допомогти њм. ƒопомогти њм може т≥льки Ѕожа Ћюбов.
¬с≥ люди Ї важливими дл¤ Ѕога, ¬≥н не робить вин¤тк≥в. ¬≥н оц≥нив житт¤ кожноњ людини вище, н≥ж вс≥ скарби св≥ту.(ћарка 8.36-37) Ѕ≥льше того, ¬≥н оц≥нив житт¤ кожноњ людини на р≥вн≥ житт¤ —вого —ина ≤суса. –≥вень нашоњ любов≥ до Ѕога визначаЇтьс¤ р≥внем нашоњ любов≥ до нашого ближнього. ћи не можемо любити Ѕога ≥ не любити тих, кого ¬≥н створив.(1≤вана 4.20-21)
Ѕог не буде судити нас по тому, ¤ку м≥сцеву церкву ми в≥дв≥дували, ¤к≥ церковн≥ правила ми виконували. Ѕог не дивитьс¤ на зовн≥шнЇ, ¬≥н бачить положенн¤ нашого серц¤. якщо ми рахуЇмо себе …ого в≥вц¤ми, то ми маЇмо поводитись, ¤к …ого в≥вц≥. ≤сус отримуЇ все те, що ми даЇмо люд¤м.
—в≥т котитьс¤ в пекло, люди йдуть в в≥чн≥сть так ≥ не почувши ƒобру Ќовину. «ауважте, що в ц≥й притч≥ ≤сус зовс≥м не згадуЇ про буд≥вництво церковних прим≥щень, в≥дв≥дуванн¤ нед≥льних з≥брань, молитов, св¤ткових м≥роприЇмств. ÷е все можна робити без Ќього, своњми силами. √оспода ц≥кавл¤ть люди! ¬≥н приходив на землю, щоб спасти гр≥шник≥в!
 озли були разом з в≥вц¤ми в одному стад≥, њли ту саму траву, слухали т≥ сам≥ пропов≥д≥, читали ту саму Ѕ≥бл≥ю, стверджували, що любл¤ть Ѕога.
ѕоки ще ≤сус не повернувс¤, ми ще маЇмо час зм≥нювати наш≥ серц¤. Ѕог зац≥кавлений в цьому. ћоњ в≥ц≥ слухають ћене, вони знають ћ≥й голос Ц говорить √осподь. ѕраведний живе в≥рою, а в≥ра без д≥л Ц мертва. ’то маЇ вуха нехай слухаЇ!

"¬се можливо тому, хто в≥руЇ"



Hosted by uCoz

|√оловна стор≥нка| |≤нформац≥йний бюлетень| |Cв≥дченн¤ зц≥ленн¤| |‘ото-св≥дченн¤| |Ќаписати лист| |Ћист до тебе| | нига гостей|